Безбар’єрність – це про внутрішню готовність суспільства створювати таке середовище, в якому буде комфортно усім.
Адміністратори сервісних центрів МВС в Київській області долучились до вивчення спеціальної короткострокової програми підвищення кваліфікації «Взаємодія державних службовців сервісних центрів МВС з громадянами з інвалідністю», яку спеціально для наших адміністраторів підготували і провели тренери-експерти Академії професійного розвитку.
Учасники навчання практично моделювали взаємодію із людьми з порушеннями слуху, відвідувачами з повною або частковою втратою зору, з клієнтами, які мають порушення у психоемоційній сфері, порушення рухових функцій, користуються кріслом колісним та із суб’єктами звернення, які належать до маломобільних груп населення.
«Бар’єри – перепони, які заважають людям з інвалідністю чи з фізичними і ментальними порушення повноцінно отримувати доступ до можливостей та через це не дають їм у повному обсязі реалізувати свій потенціал. Часто бар’єри створюють самі ж люди через незнання, стереотипи та упередження. Проте, кожному з нас під силу ці перешкоди подолати. Головне – зрозуміти, що інклюзивність це не лише пандус біля державної установи, а безбар’єрність – це якість життя: доступність кожного до всіх сфер буття. Зокрема, і в отриманні державних послуг», - наголосила модератор тренінгу, спікер, кандидат психологічних наук Зоя Гаркавенко.
Особистим досвідом відвідування сервісного центру МВС у Бучі поділився тренер-експерт Юрій Войтюк, кандидат біологічних наук, доцент кафедри тифлопедагогіки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, голова наглядової ради Всеукраїнського ГБО пенсіонерів та інвалідів «Обличчям до істини», який втратив зір 32 роки тому.
«Вірю, що згодом в усіх державних структурах буде такий високий рівень уваги до осіб з інвалідністю, як у цьому центрі МВС. Нині саме людська складова має найвагоміше значення у подоланні суспільством бар’єрності», – наголосив Юрій Войтюк.
Як зазначила під час онлайн-тренінгу Тетяна Мисникова, перекладачка жестової мови, консультантка ГО «Миколаївська обласна організація УТОГ», що подібні навчання допомагають суспільству усвідомити, що всі люди без винятку заслуговують на рівні права, можливості і гідне ставлення. Особливо нині, коли кожен відчув на собі бар’єри війни. Ми маємо розуміти, що війна – це не лише зруйновані будинки, а й зруйновані людські життя. І відновлювати, вибудовувати їх заново потрібно усім разом: реальною допомогою, словом, жестом, любов’ю.
Довідково: У квітні 2021 року прийнята Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору, яку розробили в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів» та на виконання Указу Президента України. Стратегія розрахована до 2030 року і передбачає усунення бар’єрів у шести основних напрямках: фізичному, суспільному і громадянському, економічному, освітньому, цифровому, інформаційному. А План заходів на 2024-2025 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, який був прийнятий 25 квітня на засіданні Уряду, визначив чотири пріоритетні напрямки роботи: безбар’єрні простір, товари, послуги та інформація.